Привіт, мої солоденькі!!!
Ох і скучила я за вами!!!
Ви вже мене простіть, що я таким наглим чином пропала... Я забігала в блог, проглядала вас, але дуже рідко коментувала. А все тому, що прйшло літо:))))) Тепер я практично цілий день на вулиці з малими))) Дякувати Богу малі здорові, тож ми ловимо кожен сонячний день і відриваємось в пісочниці по-повній :)))))))
Костя почав по-троху сам ходити. Караул!!! Я вже і забула як це ходити по дитячій площадці в позі "зю" щоб встигнути зловити, коли падатиме:))) Але це все дрібниці (ниюча до вечора поясниця і гудучі ноги мами), головне, щоб здорові були!
Так що на скрап часу не маю зовсім, єдине, що творю це закінчую вишивку бісером:) хоч щось
Раніше я якось так нервувалась з того, що не маю можливості поскрапити, а тепер в мені щось "щолкнуло" і мене це зовсім не дратує:) Колись хтось сказав (да простить мене автор цієї думк! я і справді не пам"ятаю чиї це слова): " якщо ти не можеш змінити ситуацію - зміни відношення до неї". Я так і зробила:) Живу лише з думкою, що дітки завжди малим не будуть і колись настане "мій час" і я з можу творити! Та й взагалі в мене помінялось відношення до скрапу. Раніше в мене було маніакальне бажання скуповувати, скуповувати і скуповувати матеріали. Я навіть рідко купувала щось собі з одягу во ім"я скрапу щоб мати змогу купувати скрап-матерали... А тепер якось і не заглядаю в ставші рідними за останній рік скрап-магазини... І живу:) Хочеться навіть більше потратити гроші на себе, а не на хоббі і душа не болить, що за 300 грн, потрачених на взуття, можна було купити якісь ножі для машинки чи новий папір і ще купу всього. Якось так навіть легше жити, приємніше.
Ось такі в мене зміни:)
Але не зважаючи ні на що від скрапу я не відмовлюсь!:) просто буду в першу чергу використовувати ті матеріали, що запас мій хом"ячок:))))) От так.
Ох і розбла-бла-калась я:)))))))
Сонячних вам днів!
Приємних вражень!
Люблю вас!
Ох як хочеться її виграти!!!
